який є результатом

САМОТНІСТЬ - екзистенційна ситуація людського буття, у межах якої відбувається зовнішнє чи внутрішнє відокремлення людей. С. є результатом колізій комунікації, що породжуються виявленням людини у світі як неповторної особистості. Проблема С. стає надзвичайно актуальною саме в наш час - час деконструкції світоглядних орієнтирів і спроб знайти нові умови для комунікації. У розгорнутому вигляді проблема С. в європейській філософії вперше була поставлена Паскалем, який розглядав С. передусім як факт страждання. На відміну від нього, у творчості Сковороди поняття С. має позитивний сенс, який реалізується у свідомому усамітненні і може привести до нової комунікації та взаємодії зі світом - "сродної праці". Шопенгауер вбачав у С. фатальний результат "волі до життя". Глибокі роздуми про С. людини пронизують творчість Гете, який називає її причиною відокремленість людської особистості від трансцендентного світу. На відміну від нього, Ніцше вважає причиною С. людини її відчуження від власних надлюдських перспектив; з іншого боку, С., на думку мислителя, стає відчуженням людини, що освоює ці перспективи, від інших людей. У XX ст. темаС. порушується в екзистенціалізмі, персоналізмі та комунікативній філософії. Слід розрізняти зовнішню С. і С. внутрішню, або екзистенційну. Перший різновид С. є результатом обставин, що приходять у життя людини іззовні; він є предметом соціально-психологічного дослідження. Внутрішня С., яка є наслідком особистісного розвитку людини, може бути осягнута як психологічними, так і філософськими дослідженнями. Вона породжується відкритим, трансцендуючим характером людського буття і є результатом постійного виходу екзистенції за свої межі. Другою фундаментальною причиною внутрішньої С. є принципова біполярність (бівалентність) людського роду - його розділеність на дві статі - чоловічу та жіночу. Вихід за межі внутрішньої С. можливий лише у внутрішній комунікації, під якою розуміється така комунікація, що торкається глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Внутрішня С. людини виявляється й долається у трьох фундаментальних екзистенційно-особистісних вимірах: буденному, граничному та метаграничному бутті. У буденному бутті людини, фундаментальною ознакою якого є безособовість, що породжує буттєву монотонність-як-перебування, внутрішня С. переживається як нудьга, яка частково знімається й відроджується знову у феноменах турботи та святковості. У граничному бутті людини, яке є запереченням буденності через наростання вольового начала на шляху його заглиблення у творчість та владу, буденна С. стає граничною С. і виявляється у таких екзистенційних ситуаціях, як туга, закоханість, жах, відчай. У метаграничному бутті, що є виходом за межі маніпуляції та об'єктивації буденного і граничного буття у простір актуалізації особистості, С. втрачає свій фатальний характер і стає новою реальністю - усамітненням як вільно обраною С. Вихід за межі С. у метаграничному бутті людини можливий через феномени толерантності й любові, що знаменують собою вищі прояви внутрішньої комунікації.

ГНОСТИЦИЗМ ( від грецьк. γνωστικόζ - пізнавальний, той, хто пізнає) - термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II - IV ст.), які широко застосовували філософські розмисли у поєднанні з містичним пізнанням містерій віри. Частково має ще дохристиянське походження. Набував різноманітних еклектичних форм, які об'єднували багато елементів магії, містичних традицій, перських вчень дуалістичного характеру, єврейської теології та елліністичної філософії. З елементами християнської доктрини гностики найчастіше поєднували платонізм та піфагореїзм, особливо часто посилаючись на біблійне вчення про творіння та діалог "Тимей" Платона. Гностичну традицію поділяють на східний (сирійський) та західний (Александрійський) Г. До представників східного Г. відносять Сатурніла, Василіда, його сина Ісидора, Вардесана та Маркіона. До західного крила Г. належать Карпократ, його син Епіфан та Валентин (пом. бл. 160 р.), який мав найбільшу кількість послідовників. Загальним уявленням для різних представників Г. є дуалізм між Богом, який виступає духовним началом, ототожнюється зі світлом і є джерелом всякого блага, з одного боку, та матеріальним світом, який асоціюється передусім зі злом та темрявою, з іншого. Гностики визнають ці два начала рівносильними і вказують, що між ними в космічному масштабі точиться боротьба. Стосовно Божественного світу вживається термін "плерома" (від грецьк. досконалість, повнота). Саме плерома, згідно з Валентином, є засадою буття, позбавленою будьякого оформлення та поділу. Як Божественна повнота вона існує споконвіку і тому не має початку, але породжує все інше. Гностики визнають існування сутностей-посередників (ангелів, еонів), які породжуються з плероми і є носіями Божественної природи, одночасно виступаючи як абстрактні творчі сили і міфічні істоти. Процес породження еонів гностики іноді називають еманацією. Матеріальний світ, на думку гностиків, створював не добрий Бог, а злий, якого вони називають Деміургом (іноді ототожнюється з давньоєвр. Богом-творцем Ягве) і якого вони визнають проміжною, третьою ланкою між Богом та світом (трихотомія). Деміург також виступає найнижчим еоном, який у певний момент з'єднався з матерією і дав таким чином початок різноманітним часткам духу (душам), які складають світ. Різноманітні живі істоти світу (включно з людьми) є результатом занурення еонів у матерію. Подібне поєднання не є для духовних сил природним. Людське становище у цьому світі нагадує ув'язнення душі (в рамках тіла). Духовне начало людини прагне звільнитися від матерії і возз'єднатися з Богом у плеромі. Проте самостійно люди цього зробити не можуть. Тому для їхнього порятунку прийшов останній еон, духовний Спаситель (Христос, який іноді ототожнюється з Першою Людиною), щоб запропонувати їм гнозис - вчення про їхню справжню духовну природу і про шляхи повернення душ людей до Бога. У відповідності з ученням про гнозис, все людство поділяється на три головні групи - тілесних (соматиків), душевних (психіків) та духовних (пневматиків) людей. Перші з них є язичниками, які прив'язані до негідних пристрастей, не здатні від них звільнитися і тому приречені на загибель. Душевні люди - це передусім більшість християн і юдеїв, які вже вийшли на шлях покаяння і спасіння. Проте справжнього спасіння заслуговують лише представники останньої групи, власне гностики, які здатні безпосередньо пізнавати Бога і наближатися до нього за допомогою гнозису. Внутрішній організації гностичних сект був притаманний аскетизм і відносно високий статус жінок, передовсім внаслідок культу Божественної Мудрості. Ставленню гностиків до Христа властивий докетизм - вчення про примарність фізичного приходу Спасителя і заперечення його людської природи. Прихід Христа як останнього еона позначує остаточний розрив духовного начала з матеріальним. Для аргументації Г. характерним є широке використання алегоричного методу інтерпретації священних текстів. З одного боку, Г. загрожував тій доктрині, яка пізніше отримала назву православного (ортодоксального) християнства, а з іншого - він спонукав її точніше визначитися стосовно вчення про церковне передання та одкровення. Г. вплинув на багатьох ранньохристиянських авторів, зокрема, на Елемента Александрійського та Оригена. Г., як релігійно-філософському вченню, властивий відхід від теоретичного опрацювання проблем логіки і метафізики і зосередження уваги на практичній етиці, а, отже, й людині. Останню, порівняно з грецьк. філософією, вони розглядають певною мірою спрощено, оскільки підходять до неї поза суспільно-політичними реаліями, національними й культурними особливостями народів.

Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.

[br]

Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949).

1. n

1) результат, наслідок

2) мат. другий член пропорції

2. adj

1) що є результатом (чогось)

2) послідовний; наступний; що настає після

3) логічно послідовний, логічний

4) геол. консеквентний

* * *

1) результат, наслідок

2) гpaм. другий член умовного речення, наслідок

3) мaт. другий член, знаменник пропорції

1) який є результатом

2) послідовний; наступний за

3) логічно послідовний, логічний

4) гeoл. консеквентний

1) спостережний; спостережливий

2) що є результатом спостережень

* * *

1) cпeц. спостережний; призначений для спостережень

2) який є результатом спостережень

1) наступний, пізніший

2) що є результатом (чогось)

* * *

1) наступний, більше пізній

2) який є результатом ( чого-небудь)

3) cпeц. субсеквентний

1. n

1) свинець

2) графіт; олівцевий грифель

3) грузило; висок

4) мор. лот

5) кулі

6) друк. гарт, свинець

7) друк. шпони

8) pl свинцеві листи (для даху)

9) плоский дах; вкритий свинцем дах

10) казан, казанок (із свинцю)

11) пломба

2. v

1) тех. освинцьовувати; покривати свинцем

2) друк. розділяти шпонами; набирати на шпони

1) керівництво; ініціатива

2) приклад

3) вказівка, директива

4) ключ (до рішення); натяк

5) амер. розгорнутий підзаголовок, анотація (перед статтею)

6) амер. вступна частина

7) першість, перше місце

8) театр. головна роль

9) виконавець (виконавиця) головної ролі

10) перший хід (у грі)

11) карта, масть (з якої починають)

12) повід, поводок; налигач, припона

13) розм. доріжка, стежка; алея

14) штучне русло

15) розводдя (серед крижин); прохід

16) ел. підвідний провід

17) pl електропроводка

18) трубопровід; канал

19) тех. виток (спіралі тощо); хід (поршня)

20) тех. центрувальна фаска

21) військ. випередження

22) геол. жила

23) золотоносний пісок

24) тех. стріла, укосина

v (past і p.p. led)

1) вести; показувати шлях

2) керувати, управляти, командувати; очолювати

3) переконати, схилити (до чогось); примусити, вплинути

4) займати перше місце; бути попереду; іти першим; випереджати (у змаганні); перевершувати; лідирувати

5) спорт. набрати (мати) більше очок

6) вести (якийсь спосіб життя)

7) вести, приводити (кудись)

8) вести, бути каналом (проводом)

9) призводити (до чогось); спричинювати (щось); мати в результаті

10) юр. ставити навідні запитання

11) карт. ходити

12) тех. випереджати

13) юр. свідчити; наводити (докази)

14) спорт. спрямовувати удар (у боксі)

15) мисл. цілитися у птаха, який летить

* * *

1) xiм. свинець

2) грузило, висок; мop. лот

3) cл. куля, кулі

4) pl свинцеві смуги для покриття даху; покритий свинцем дах; плоский дах

5) графіт; олівцевий грифель

6) пoлiгp. свинець, гарт ( hard lead)

7) pl; пoлiгp. шпони

8) дiaл. казанок, казан ( зі свинцю)

1) тex. покривати свинцем

2) пoлiгp. розділяти шпонами, прокладати шпони; набирати на шпони

1) керівництво, управління; ініціатива; приклад; вказівка, директива; ключ ( до розв'язання чого-небудь); натяк; розгорнутий підзаголовок, анотація ( перед статтею); вступна частина; перше речення або перший абзац; передовиця

2) першість, перше місце

3) повідець, поводок; прив'язь

4) миcт.,; кiнo головна роль; виконавець або виконавиця головної ролі

5) кapт. хід; перший хід; карта, масть ( з якої починають)

6) доріжка, стежка

7) eл. підвідний провід; pl ошиновка, електропроводка; трубопровід; канал

8) тex. крок або хід ( гвинта або черв'яка)

9) тex. відвідний блок

10) cпopт. удар

11) тex. центрувальна фаска

12) тex. випередження, попередження ( впуску пари)

13) вiйcьк. попередження, приведення вогню ( по рухомій цілі)

14) гeoл. жила, жильне родовище

15) гeoл. золотоносний пісок

16) тex. стріла; укосина

1) вести; показувати дорогу

2) керувати, очолювати; управляти; командувати армією; стояти на чолі, бути лідером

3) посідати перше місце; бути попереду; cпopт. іти першим ( у змаганні); вести ( забіг), лідирувати; cпopт. вести по очкам; мати, набрати більше очок; перевершувати

4) вести ( який-небудь спосіб життя)

5) вести, приводити; ( out of) виходити, сполучатися ( про кімнату); примикати

6) вести, служити проводом або каналом; призводити ( до чого-небудь); викликати, спричиняти ( що-небудь); бути причиною ( чого-небудь), бути результатом

7) переконати, схилити ( до чого-небудь); змусити, вплинути; ( into) втягувати ( у що-небудь)

8) юp. задавати навідні запитання ( свідкові)

9) кapт. ходити

10) тex. випереджати

11) вiйcьк. попереджати

12) дiaл.; юp. свідчити; наводити ( докази)

13) направляти, спрямовувати

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.

[br]

Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).

ОСВОЄННЯ - категорія людського світовідношення, що відображає процес універсальної соціальної взаємодії людини і світу, перехід індивідуального в соціальне і навпаки, трансформацію людськими індивідами свого життєвого досвіду у власні якості, світоглядні орієнтації, установки, здібності, уміння. Процес О. соціальної реальності активністю суб'єкта, тобто включення реальності у світ суб'єкта, сферу його життєдіяльності, веде до того, що вона стає реальністю, пристосованою до способу дій суб'єкта і несе на собі відбиток його волі. У цьому зв'язку освоїти щосьозначає зробити його своїм з метою функціонального використання (напр., як засобу досягнення мети, предмета задоволення потреби тощо). О. - складний, багатогранний і суперечливий процес людської життєдіяльності, що безпосередньо визначається потенціалом соціального статусу її суб'єкта, який задає масштаб та способи О. соціальної дійсності, виокремлення з неї неосвоєної реальності у формах, що задовольняють вимоги буття, потреби та інтереси людини. О. являє собою цілеспрямований вольовий процес життєдіяльності соціальних суб'єктів, що передбачає мету, засоби її досягнення, поділ світу на даний і належний, перетворення власного світовідношення із даності в проблему та вирішення останньої. Своїм результатом О., як правило, має громадянську позицію особи. Наявність у індивідів комплексу неповноцінності, девіантної поведінки свідчить про спотворений характер соціального О. О. абсолютно суверенне і відбувається виключно на основі добровільного прагнення індивідів. Тільки реальний процес життя, необхідність соціально діяти адекватним чином примушують людських індивідів освоювати навколишній світ, перевіряти у спілкуванні свої знання, життєвий досвід, набуті уміння. Розрізняють три загальних типи О.: духовне, практичне і духовно-практичне. Однак у соціальному плані О. може бути диференційоване також стосовно міри приналежності освоєного фрагмента соціальної дійсності відповідному суб'єктові та характеру маніпулювання ним, тобто О. може виступати як присвоєння, привласнення, володіння, користування. Конкретизуючи зміст категорії "соціальна взаємодія", поняття "О." відображає той аспект активності соціального суб'єкта, який пов'язаний із процесом вольової "суб'єктивації" соціальної реальності, перетворення її на його надбання, приналежність, засіб, цінність тощо. Однак це поняття ще не досить досліджене в соціальній філософії.

Тейяр де Шарден (1881 - 1955) - франц. філософ, палеонтолог, антрополог, католицький теолог. Т. здійснив спробу формування нового світогляду, який був покликаний врятувати людство від духовної кризи. Для цього Т. поєднував наукову теорію еволюції з елементами модернізованої християнської містики, створивши моністичну концепцію, в основі якої знаходиться поняття енергії Е. нергія розглядається як якість, притаманна самій матерії, і одночасно як духовна сила, що спонукає Космос до еволюції і спрямовує її. Фізичну ("тангенціальну") енергію, що зменшується за законом ентропії, доповнює духовна ("радіальна") енергія, яка зростає в процесі еволюції. Якщо "тангенціальна" енергія, за Т., пов'язує докупи однопорядкові елементи, то "радіальна" веде до зростання складності матеріальних явищ. Пояснення зростання досконалості матеріальних утворень дає, за Т., "закон складності свідомості", згідно з яким у процесі космогенезу збільшується концентрація "радіальної" енергії Н. айдосконалішим результатом природної еволюції є виникнення людини. Але на цьому еволюція не припиняється. Необхідною умовою еволюції самої людини є не лише технічний і науковий прогрес, а й значно більше - прогрес духовний С. правжньою метою космічної еволюції та її регулятивним осердям є "пункт Омега" - символічне визначення Христа, який співпричетний світові і одночасно трансцендентний щодо нього. Космічна еволюція поділяється Т. на стадії - "переджиття", "життя", "думки" і "наджиття". Відповідно до цього формуються літосфера (неорганічна природа), біосфера (органічна природа), ноосфера (феномен людини). Поява людини на стадії "думки" - не завершення еволюції, а ключ до подальшого зростання досконалості світу. Людські страждання (що їх символізує розп'яття Христа) - стимулюють до активної співдії людини у космічній справі удосконалення буття С. амосвідомість - джерело "персоналізації" й одночасно умова переходу до стадії "наджиття", на якій здійснюється стан єднання душ людей після завершення історії у космічному Христі.

[br]

Осн. тв.: "Феномен людини" (1955); "Листи від мандрівника" (1956); "Майбутнє людини" (1959); "Плин Універсуму" (1964).

v (past came; p.p. come)

1) приходити; приїжджати; прибувати; підходити

2) іти, їхати

3) підходити, наближатися (часто come to)

4) доходити, досягати

5) наставати, приходити

6) з'являтися, виникати

7) траплятися; відбуватися

8) виходити, робитися

9) походити; бути родом (походженням)

10) діставатися

11) проростати, сходити, рости

12) у наказовому способі — вигук, що передає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощо

* * *

1) приходити; іти; приїжджати, прибувати

2) іти; їхати

3) ( часто to) підходити, наближатися

4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягти

5) наставати, приходити; очікуватися

6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)

7) перебувати, знаходитися

8) траплятися; відбуватися; виникати

9) виходити, призводити

10) виникати, мати походження

11) діставатися

12) проростати, сходити, рости

13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити

14) зазнати оргазму

15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!

16) iм. ( the to come) майбутнє

17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)

18) ставати ( відомим); набувати (якого-небудь положення, статусу)

19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)

20) вступати ( на посаду)

21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)

22) увійти (у вжиток, побут)

23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)

24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь

25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати

26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь

27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь

28) to come before smth бути або вважатися більш важливим; стати ( перед судом); підлягати розгляду

29) to come between smb; smth втручатися

30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь

31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати

32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудь

33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь

34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь

35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь

36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь

37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь

38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь

39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь

40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь

41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь

42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь

43) to come to do smth починати робити що-небудь

44) to come to a condition приходити в який-небудь стан

45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану

46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка

47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватися

48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм.

1. adj

1) витягнутий

2) відтягнутий; відведений

3) перекручений, викривлений

4) вийнятий (про шпагу)

5) випатраний (про птицю)

6) спитий (про чай)

7) прочесаний (про хашу)

8) гірн. вироблений

9) спорт. що закінчився внічию; з неясним результатом

2. p.p. від draw

* * *

1) витягнений; витягнутий; відтягнутий; відведений

2) спотворений, викривлений, перекручений, скривлений

3) оголений ( про шпагу)

4) випатраний ( про птицю); спитий ( про чай); прочесаний ( про хащу)

5) гipн. вироблений

6) cпopт. який закінчився внічию; невирішений

7) метал. тягнений; відпущений ( про сталь)

8) aмep. розтоплений

n (pl goes) розм.

1) ходьба, рух, хід

2) обставина; становище; справа

3) спроба, намагання

4) ковток; порція (їжі)

5) угода, домовленість

6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення

7) розм. успіх; удача; успішний захід

8) хода

9) кидок (у спорті)

v (past went; p.p. gone)

1) іти, ходити

2) прямувати; їхати, їздити

3) подорожувати, пересуватися; рухатися

4) ходити, курсувати

5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

6) працювати, діяти, функціонувати

7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)

8) доходити; дотягуватися; сягати

9) пролітати, швидко плинути (про час)

10) зникати; пропадати

11) поширюватися, передаватися

12) вступити в організацію, стати членом товариства

13) бути в обігу

14) брати на себе; зважуватися (на щось)

15) розвалитися, зламатися, розколотися

16) зазнати краху, збанкрутувати

17) бути розташованим

18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)

19) дорівнювати

20) звертатися; вдаватися по допомогу

21) гласити, говоритися

22) дзвонити, бити (про годинник тощо)

23) умирати, гинути

24) пройти, бути прийнятим (визнаним)

25) продаватися (про ціну)

26) брати участь (на паях); ризикувати

27) зберігатися (про їжу)

28) підходити, личити (про одяг)

29) займатися чимсь

30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

* * *

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1) вивертати ( кишені)

2) гасити ( світло)

3) виганяти

4) випускати, давати виходити; виводити; виганяти ( худоба на пасовищі)

5) викликати

6) вставати ( з ліжк)

7) припиняти роботу, бастувати

8) випускати, проводити

9) закінчитися ( з таким-то результатом)

1) приходити; іти; приїжджати, прибувати

2) іти; їхати

3) ( часто to) підходити, наближатися

4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягти

5) наставати, приходити; очікуватися

6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)

7) перебувати, знаходитися

8) траплятися; відбуватися; виникати

9) виходити, призводити

10) виникати, мати походження

11) діставатися

12) проростати, сходити, рости

13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити

14) зазнати оргазму

15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!

16) iм. ( the to come) майбутнє

17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)

18) ставати ( відомим); набувати (якого-небудь положення, статусу)

19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)

20) вступати ( на посаду)

21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)

22) увійти (у вжиток, побут)

23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)

24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь

25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати

26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь

27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь

28) to come before smth бути або вважатися більш важливим; стати ( перед судом); підлягати розгляду

29) to come between smb; smth втручатися

30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь

31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати

32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудь

33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь

34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь

35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь

36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь

37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь

38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь

39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь

40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь

41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь

42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь

43) to come to do smth починати робити що-небудь

44) to come to a condition приходити в який-небудь стан

45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану

46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка

47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватися

48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм.

1) результат, наслідок

2) гpaм. другий член умовного речення, наслідок

3) мaт. другий член, знаменник пропорції

1) який є результатом

2) послідовний; наступний за

3) логічно послідовний, логічний

4) гeoл. консеквентний

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1) xiм. свинець

2) грузило, висок; мop. лот

3) cл. куля, кулі

4) pl свинцеві смуги для покриття даху; покритий свинцем дах; плоский дах

5) графіт; олівцевий грифель

6) пoлiгp. свинець, гарт ( hard lead)

7) pl; пoлiгp. шпони

8) дiaл. казанок, казан ( зі свинцю)

1) тex. покривати свинцем

2) пoлiгp. розділяти шпонами, прокладати шпони; набирати на шпони

1) керівництво, управління; ініціатива; приклад; вказівка, директива; ключ ( до розв'язання чого-небудь); натяк; розгорнутий підзаголовок, анотація ( перед статтею); вступна частина; перше речення або перший абзац; передовиця

2) першість, перше місце

3) повідець, поводок; прив'язь

4) миcт.,; кiнo головна роль; виконавець або виконавиця головної ролі

5) кapт. хід; перший хід; карта, масть ( з якої починають)

6) доріжка, стежка

7) eл. підвідний провід; pl ошиновка, електропроводка; трубопровід; канал

8) тex. крок або хід ( гвинта або черв'яка)

9) тex. відвідний блок

10) cпopт. удар

11) тex. центрувальна фаска

12) тex. випередження, попередження ( впуску пари)

13) вiйcьк. попередження, приведення вогню ( по рухомій цілі)

14) гeoл. жила, жильне родовище

15) гeoл. золотоносний пісок

16) тex. стріла; укосина

1) вести; показувати дорогу

2) керувати, очолювати; управляти; командувати армією; стояти на чолі, бути лідером

3) посідати перше місце; бути попереду; cпopт. іти першим ( у змаганні); вести ( забіг), лідирувати; cпopт. вести по очкам; мати, набрати більше очок; перевершувати

4) вести ( який-небудь спосіб життя)

5) вести, приводити; ( out of) виходити, сполучатися ( про кімнату); примикати

6) вести, служити проводом або каналом; призводити ( до чого-небудь); викликати, спричиняти ( що-небудь); бути причиною ( чого-небудь), бути результатом

7) переконати, схилити ( до чого-небудь); змусити, вплинути; ( into) втягувати ( у що-небудь)

8) юp. задавати навідні запитання ( свідкові)

9) кapт. ходити

10) тex. випереджати

11) вiйcьк. попереджати

12) дiaл.; юp. свідчити; наводити ( докази)

13) направляти, спрямовувати

1) cпeц. спостережний; призначений для спостережень

2) який є результатом спостережень

1) наступний, більше пізній

2) який є результатом ( чого-небудь)

3) cпeц. субсеквентний